Я прихожу к тебе, ни слова упрека,
Лишь сердце, готовое боль всю принять!
Сияет звезда, на небе, высоко,
Я рядом, Я близко, готовый обнять!
Обнять твою душу с любовью и нежно,
Чтоб сердце познало: Я верен всегда!
Я вечная вера, любовь и надежда!
Я свет, освещающий жизни года!
Я прихожу, лишь желая спасенья
Души и судьбы, чтобы мог ты понять:
Ты - слава Моя! Венец Мой творенья!
Мы в Вечности сможем друг друга обнять!
К тебе прихожу Я, пусть рухнет преграда,
Ключи от которой в молитве: «Прости…»
Открывшись для Бога, в Нем жизни награда!
Пусть дух твой для Вечности будет открыт!
Комментарий автора: Бог первым протягивает руку любви
Наталия Минаева,
Рига, Латвия
"Он ввел меня в дом пира, и знамя Его надо мною - любовь". Песня Песней 2:4
Любовь Моя - поэзия души...и это все о Нем
Прочитано 9059 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
