Я втомилась від болю,
Від рабства колючих дротів,
Сліз підгірклі струмки
Я втомилася лити в долоні…
Серце хоче на волю –
В Ісуса обійми святі,
Розірвавши сітки,
Що тримають планету в полоні.
Помирати втомилась
Щодня, посекундно, щораз.
Від щоденних гріхів –
На снігу закривавлені рани…
Тільки Господа милість
Стирає знеможений час
До основи віків
І вибілює шати багряні.
Я втомилась без віри
По долі іти навмання,
Без любові й надії
Ледь жевріти я притомилась.
Божа ласка безмірна
Смерть чорну хрестом зупиня,
І над Всесвітом сіє Господь
Ніжно-зоряну милість.
2003.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Не ради себя, а ради Бога - Николай Погребняк Авраму не было нужды покидать свой дом: там ему никто не угрожал, более того, он был уважаемым человеком. Но Бог повелел пойти в неведомую землю и Аврам, понимая, что раз велит, значит, это нужно для Бога, оставил дом свой и пошёл. Нужно было Богу, поэтому Авраам сделал – вот чем он отличается от других людей. Он не искал во взаимоотношениях с Господом корысти.
